Історична довідка Державного навчального закладу

«Бердянський машинобудівний професійний ліцей»

Декрет Ради Народних комісарів «Про навчальну професійно-технічну повинність», який підписав В.І. Ленін у 1920 році, став могутнім поштовхом до розвитку професійно-технічної освіти.

Країні та заводам потрібні були кваліфіковані робітники, нова трудова інтелігенція.

На засіданні президіума Бердянського повітового виконкому від 03 лютого 1923 року було прийнято рішення про як найшвидшу організацію школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) на базі 4-го Державного заводу (пізніше Першотравневого заводу сільськогосподарського машинобудування) і з тих пір історія Першотравневого заводу і ФЗУ здійснювалася паралельно. ФЗУ стало справжньою кузнею робітничих кадрів.

Завдяки турботам керівників Першотравневого заводу, ФЗУ було укомплектовано викладачами та майстрами виробничого навчання. Вони вміло поєднували роботу в цехах з навчанням дітей.

Саме ця дата, 03 лютого 1923 р., є датою заснування ліцею.

Спочатку в ФЗУ навчалося 15 чоловік. Потім впродовж року було прийнято ще 150 чоловік. Абітурієнти здавали іспит з математики, повинні були мати освіту не менше 4-х класів. Термін навчання 3 роки давав знання на рівні 7 класів. Учні навчалися за професіями: токар, слюсар, ливарник, коваль, столяр. Перший випуск Ф3У відбувся 23 липня 1926 року.

2 жовтня 1940 року Указом Президіума Верховної Ради СРСР школа Ф3У була реорганізована у ремісниче училище № 5, директором якого був Александров Олександр Макарович. В училищі навчалося 250 чоловік.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, учні училища були частково мобілізовані на оборонні роботи. На початку серпня 1941 року учні старших курсів були направлені в район о. Хортиця для будівництва оборонних споруд, а після майже 2 місяців, у вересні 1941 р. училище разом з обладнанням та цінним майном було евакуйоване ешелонами в м. Новосибірськ.

У Новосибірську колектив нашого училища разом з місцевим училищем №2 трудився над тим, що б у достатній кількості забезпечити фронт боєприпасами і літаками. Працювати доводилося по 12-14 годин на день. Евакуацією керував Тищенко Матвій Матвійович – старший майстер училища. Із Новосибірська він йде на фронт добровольцем і повертається – Героєм Радянського Союзу.

У листопаді 1943 року, училище повертається з евакуації. У найкоротші терміни був набраний контингент учнів – 230 чоловік. Учні поєднували навчання та відновлення цехів заводу рідного училища.

У 1954 році ремісниче училище № 5 було об’єднане з колективом ремісничого училища № 12, у зв’язку з тим, що змінювало свій профіль на механізаторів сільського господарства. Заклад став носити назву технічне училище № 5, яке проіснувало до 1963 року.

У 1963 році за наказом заступника Обласного управління ТУ № 5 було реорганізовано в МПТУ №19. Потім училище пройшло ще ряд реорганізацій з МПТУ №19 в ТУ №6, потім в СПТУ №19 та в ПТУ №19.

1975 рік. За активної діяльності директора училища Бандур Валентина Федоровича та активній підтримці директора Першотравневого заводу Богуславського Івана Андрійовича почалося будівництво нового комплексу училища.

1977 рік. Наш колектив почав обживати новий комплекс.

У серпні 1997 року два училища ПТУ №19 та ПТУ №39 були об’єднані в одне ПТУ №19.

01 жовтня 2002 року наказом Міністерства освіти і науки України ПТУ №19 було реорганізовано у Бердянський машинобудівний професійний ліцей, у якого згодом, 20 травня 2010 року була встановлена повна назва Державний навчальний заклад «Бердянський машинобудівний професійний ліцей».

01 грудня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України був реорганізований Державний навчальний заклад «Бердянський професійний ліцей» (колишнє ПТУ №11) шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Бердянський машинобудівний професійний ліцей».

 

Правила прийому

до Державного навчального закладу

«Бердянський машинобудівний

професійний ліцей»

на 2024 рік

 

 

ВСТУП 2024

ОГОЛОШУЄТЬСЯ НАБІР

На базі 9 класів:

  • Електрогазозварник; коваль ручного кування
  • Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, водій автотранспортних засобів категорії “С”
  • Адміністратор; Офісний службовець (бухгалтерія)
  • Оператор комп’ютерного набору; електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин

На базі 11 класів:

  • Електрогазозварник; Коваль ручного кування
  • Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів
  • Адміністратор; Офісний службовець (бухгалтерія)
  • Кравець
  • Електромеханік з ремонту лічильно-обчислювальних машин

 

Здобувачі освіти, які навчаються на базі 9 класів одержують атестат про повну середню освіту та диплом кваліфікованого робітника. Одночасно учні, які навчаються після 11 класу, мають можливість навчатися заочно в Бердянському державному педагогічному університеті та Приазовському державному технічному університеті, з якими ліцей має угоди.

По закінченню навчання з професії «Кравець» учні мають можливість без іспитів вступити до Дніпропетровського коледжу легкої промисловості з наступним вступом (без ЗНО) до Київського інституту легкої промисловості.

 

Для вступу необхідно надати наступні документи:

  • заява про вступ
  • документ про освіту і додаток до нього;
  • медична довідка за формою, установленою чинним законодавством;
  • 12 фотокарток 3х4 для юнаків (9 класів); 6 фотокарток 3х4 для юнаків (11 класів); 6 фотокарток для дівчат
  • ідентифікаційний код (копія);
  • копії документів, що дають право на пільги до вступу в закладу освіти (за наявності);
  • копія свідоцтва про народження  або копія паспорту
  • довідка ОК-5, що підтверджує наявність страхового стажу (за потреби);
  • письмова згода на обробку персональних даних

 

 

У тому, що читання книг приносить людині неоціненну користь, не потрібно нікого переконувати.

Читаючи книги, художні, соціальні або психологічні, ми формуємо наш характер, незалежно від віку. Оцінюючи позитивні і негативні якості героїв, моральність поведінки, ми зіставляємо дії героїв із нашою власною совістю. Перипетії книжкових персонажів неодноразово дуже добре відображають наше повсякденне життя. Це означає, що ми набагато більше схильні до роздумів над тими рішеннями, які ми вже прийняли або які стоять перед нами.

Чим більше книг прочитаєш, тим більше дізнаєшся і запам’ятаєш нових слів. Новий репертуар залишиться у вашому внутрішньому словнику вже назавжди. Це сприяє досягненню життєвого успіху – як у приватному, так і в професійному житті. Нові слова стимулюють процеси мислення, що безпосередньо впливає на реальні дії і вираження думок і почуттів.

Читання стимулює уяву на створення відео та зображення. Нові знання поєднуються з тими, які вже є. Читання зміцнює «м’язи пам’яті», так само, як і підняття ваги розвиває м’язи культуриста. З кожною новою інформацією, мозок створює нові синапси, покращує роботу вже існуючих і уповільнює процес їхнього відмирання.

Під час читання, всі недоліки повсякденності йдуть у небуття. Дослідження показують, що читання протягом кількох хвилин у день, знижує рівень гормонів стресу, навіть до 70%. Завдяки цьому покращується ваше самопочуття і якість сну.

 

Онлайн-бібліотеки з електронними книжками українською мовою

Декларація Прав Дитини

Права та Свободи Дитини

Витяг Закон України Про Освіту

Поради щодо безпеки в Інтернеті

Психологічна служба

Практичний психолог Подорожко Катерина Олександрівна

Мета роботи психологічної служби полягає у психологічному забезпеченні та підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, захисті психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Основні завдання психологічної служби:

  • сприяння повноцінному особистому, інтелектуальному і професійному розвитку особистості учня на кожному віковому етапі;
  • створення умов для формування в учнів мотивації до самовиховання і саморозвитку, підвищення зацікавленності до навчання;
  • формування психологічної готовності учнів до дорослого самостійного життя та подальшої реальзації себе;
  • виховання в учнів: працьовитості, позитивного ставлення до праці як необхідної умови становлення громадської позиції особистості, гуманних та естетичних почуттів, моральних якостей;
  • забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу від системи «психолог-учень» до системи «психолог-педагог-учень»;
  • створення умов для розвитку педагогічної рефлексії;
  • визначення мікроклімату в навчальному закладі, відношення педагогів до учнів та взаємовідносин в колективі;
  • профілактика і корекція відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів;
  • проведення психолого-педагогічного патронажу учнів пільгового контингенту, адаптаційних заходів;
  • профілактика девіатної поведінки, різного роду залежностей;
  • пропаганда здорового способу життя;
  • співробітництво з батьками, педагогами, розширювання психолого-педагогічних знань;
  • дослідження сфери сімейних та міжособистісних стосунків;
  • надання допомоги учням, викладачам і батькам в екстремальних і критичних ситуаціях, допомога в вирішенні особистих проблем і проблем соціалізації.

Основні види діяльності психологічної служби:

  • діагностика – психологічне обстеження учнів та навчальних груп, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
  • корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
  • реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
  • профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
  • прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку учнів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

Основні напрями діяльності психологічної служби:

  • консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку учнів;
  • просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальному закладі та у сім’ї;
  • превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.